Компанія Коломойського старається за всяку ціну не допустити держоргани до проведення інвентаризації

Перший в історії післяреволюційної України приклад реструктуризації податкової заборгованості – між Державною фіскальною службою та ПАТ «Укрнафта» – може стати найбільшим конфузом для керівництва ДФС та уряду. Йдеться про борг у розмірі понад 9 млрд гривень. Досі не зовсім зрозуміло, чи завершено оформлення всіх необхідних документів, які дають можливість сторонам захистити себе юридично і фактично від зриву зобов'язань.

21 серпня керівництво ДФС направило на адресу Кабміну, ФДМ, НАК «Нафтогаз України» лист із проханням допомогти знайти й описати ліквідне майно ПАТ «Укрнафта», яке може забезпечити майнову страховку, поки не буде погашено податковий борг. Тобто мова йде про пошук податкової застави під 9 млрд гривень заборгованості. Хоча ще 10 серпня та ж ДФС оголошувала, що всі питання з «Укрнафтою» вирішено.

Поквапилися

10 серпня прес-служба ДФС розмістила на своєму сайті повідомлення такого змісту: «10 серпня 2015 року було підписано рішення про реструктуризацію боргу компанії, який становить понад 8 млрд грн. Відповідно до умов договорів розстрочення, ПАТ «Укрнафта» має виплатити свій борг рівними частинами до кінця нинішнього року». Далі керівництво ДФС повідомляло, що підписане рішення «було направлено в територіальні органи ДФС з подальшим його переданням представникам компанії. А договори набирають чинності з моменту їхнього підписання «Укрнафтою».

Щоправда, вже 11 серпня інформація на сайті ДФС була відкоригована: зникла фраза про реструктуризацію боргу до кінця року, змінилася і сума заборгованості: «Загальна сума боргу становить понад 9 млрд грн. Більша частина боргу сформувалася через несплату рентних платежів, а також ПДВ і податку на прибуток. Процедура погашення боргу компанією поки що в процесі обговорення і буде оголошена після узгодження між сторонами».

Протягом наступних шести днів переговори ДФС і «Укрнафти» мали певний конструктив, тому що 17 серпня з'являється нове повідомлення ДФС. «На основі ст. 100 Податкового Кодексу України (ПКУ) та керуючись вимогами наказу №574 від 10.10.2013 р., було ухвалено рішення про реструктуризацію боргу компанії «Укрнафта» на 5 місяців під 36% річних, що становить 1792,6 млн грн. Минулого тижня після підписання відповідної угоди надійшов перший платіж від ПАТ «Укрнафта» загальною сумою 200 млн грн».

«На час періоду реструктуризації боргу активи компанії «Укрнафта» (на суму податкового боргу) виступають як податкова застава. У разі якщо борг не буде погашено вчасно, ДФС України має право на реалізацію цієї застави», – зазначили в прес-релізі.

Тонка гра

Це коротке повідомлення від 17 серпня цікаве двома моментами. По-перше, виявилося, що процес підготовки рішення про реструктуризацію податкових боргів «Укрнафти» розпочався задовго до приходу нинішнього керівництва ДФС і уряду Арсенія Яценюка.

Наказ №574 датовано 10 жовтня 2013 року, тобто коли Податкову очолював ще Олександр Клименко. І «попередні заходи» теж почалися не останніми місяцями. Хоча вже нинішня ДФС усе-таки довела їх до логічного кінця, а тому скрупульозно перерахувала:

• висловлено податкову вимогу ДФС до ПАТ «Укрнафта»;
• виставлено інкасові доручення на списання грошових коштів із розрахункових рахунків;
• вжито заходів щодо вилучення готівки з АЗС компанії «Укрнафта»;
• вжито заходів щодо опису майна, яке перебуває в судовому оскарженні;
• направлено подання про відкликання в ПАТ «Укрнафта» ліцензії на користування надрами в Міністерство екології та природних ресурсів України;
• порушено низку справ, зокрема податковою міліцією ДФС в рамках кримінально-процесуального провадження.

По-друге, так легко написавши про те, що «активи «Укрнафти» виступатимуть податковою заставою на час реструктуризації боргу», керівництво ДФС показало, що вважає цей процес простою формальністю. Переписка про можливу заставу йшла між відомствами давно. Наприклад, ще 19 червня нинішнього року в.о. голови правління ПАТ «Укрнафта» Олександр Кущ надіслав у ДФС лист (копію – на НАК «Нафтогаз України») з пропозицією взяти в заставу 2,062 млрд кубометрів газу, видобутих компанією 2006 року.

 

 Особливо цікавий абзац перед блоком «Додатки». «...Газ є вільним від будь-яких обтяжень і претензій з боку третіх осіб, є ліквідним майном, ПАТ «Укрнафта» цим листом повідомляє про те, що Товариство готове передати необхідні обсяги Газу для їх реалізації на публічних торгах у порядку, визначеному ст. 95 ПКУ, а отримані від такого продажу кошти спрямувати на погашення податкового боргу Товариства».

17 серпня ДФС надсилає «Укрнафті» чергового листа з проханням «забезпечити виділення ліквідних активів ПАТ для опису в податкову заставу».

 

 І 18 серпня надходить відповідь уже за підписом в.о. голови правління ПАТ «Укрнафта» Володимира Пустоварова з пропозицією про ті ж 2,062 млрд кубометрів газу. Але там їхню ліквідність уже пояснюють поточною ціною на газ. ДФС знадобилося два дні, щоб зрозуміти тонку «гру» «Укрнафти».

 

Використаний газ

Заявлені 2,062 млрд кубів газу існують лише на папері – у тих документах, які «Укрнафта» оголосила у своїх листах. Це стара й довга історія, яку працівники Фіскальної служби мали б знати, але з червня так і не «розкрутили». Якщо її коротко переказати, вона виглядає так.

2006 року «Укрнафта» відмовилася продавати свій видобутий газ за державною ціною – 112 гривень за 1000 кубометрів – для потреб населення. Компанія вважала, що ціна закупівлі надто низька, тому продавати його невигідно. Почалися суди. Хоча, згідно з чинним законодавством, «Укрнафта» зобов'язана була реалізовувати весь видобутий газ на користь НАК «Нафтогаз України».

Того ж 2006 року всі 2 млрд кубів було закачано в єдину газотранспортну систему й використано за призначенням – для потреб населення. Свою позицію «Нафтогаз» 2007 року роз'яснював так: «Для виконання вимог законів України та актів Кабміну, з метою уникнення дефіциту природного газу власного видобутку для забезпечення потреб населення НАК використала обсяги газу, видобутого «Укрнафтою» протягом 2006 року, для тих же потреб населення».

Того ж 2007 року «Нафтогаз» посилався на те, що природний газ, переданий «Укрнафтою» в газотранспортну систему 2006 року, спожитий населенням і відсутній в ГТС і ПСГ «Укртрансгазу». Як стверджував НАК, відбір цього обсягу газу, відповідно до заявки «Укрнафти», призвів би до дефіциту природного газу.

«Укрнафта» не погодилася з таким підходом до свого майна. Після 2006 року «Укрнафта», НАК «Нафтогаз України» й «Укртрансгаз» не укладали жодних договорів щодо обігу газу, видобутого з родовищ «Укрнафти». Газ добували й використовували в народному господарстві, але його використані обсяги можна встановити тільки в судовому порядку.

Сьогодні НАК «Нафтогаз України» виступає категорично проти реструктуризації боргів ПАТ «Укрнафта». Таку позицію озвучив в.о. заступника голови «Нафтогазу» Андрій Пасічник. Він вважає, що якщо піти на це, то й «інші компанії також перестануть платити».

Хоча інший представник НАК в бесіді з Forbes був відвертішим: «У нас немає щодо них [«Укрнафти»] даних. І я не уявляю, як це [опис] можливо зробити. Якщо ми до них прийдемо, а вони нас не пустять. Там же досі «Приват» управляє. Ми відпишемо, що в нас немає інформації щодо їхніх активів узагалі, вони в «Нафтогаз» нічого не дають».

Правові ігри

В «Укрнафті» лист ДФС із проханням до держорганів організувати інвентаризацію майна компанії називають щонайменше некомпетентним. Представник «Укрнафти» у коментарі Forbes звертає увагу на те, що ні Кабмін, ні ФДМ, ні «Нафтогаз» не уповноважені видавати такі доручення. І нагадує, що «Нафтогаз» може здійснювати свої повноваження як акціонер «Укрнафти» лише на загальних зборах акціонерів.

Втім, у цій ситуації головною дійовою особою все-таки залишається ДФС, яка, схоже, затіяла велику гру з подачі прем'єра Арсенія Яценюка, оголосивши реструктуризацію податкового боргу «Укрнафти». За даними видання «Термінал», рішення про реструктуризацію боргів компанії, підконтрольної групі «Приват» Ігоря Коломойського, було ухвалено під час неофіційної зустрічі Арсенія Яценюка з Коломойським у ніч на 7 серпня.

Опитані Forbes незалежні юристи єдині в своїй думці: фіскальним органам для опису майна боржника не потрібні дозволи жодних органів влади. За словами Михайла Гончарука, партнера правової групи «Домініон», у фіскальної служби є всі повноваження для проведення опису майна компанії. Причому ці дії реалізовують виключно на основі рішення ДФС.

Павло Штіфонов, партнер адвокатського бюро STATUS, каже, що жодних додаткових погоджень і дозволів державних органів для застосування податкової застави щодо підприємства-боржника не потрібно: «На основі рішення Кабміну Фонд може провести позапланову інвентаризацію для передання держмайна у сферу управління іншого органу державної влади. Можливо, тому ДФС і звернулася до уряду й ФДМ. Хоча під час опису майна в податкову заставу передання не відбувається, а лише накладається заборона на відчуження майна, яке залишається в розпорядженні власника».

«У разі якщо платник податку не надає даних про своє майно, – пояснює Ірина Тодорич, заступник директора юридично-консалтингової компанії «Де-Юре», – податковий орган може зробити запити для виявлення такого майна в державні органи (реєстраційна служба тощо), а також має право вийти на місце й описати «все, що бачить».

Утім, варто зауважити, що право на податкову заставу виникає тільки в разі порушення платником податків строків погашення своїх податкових зобов'язань. Володимир Місечко, керуючий партнер ЮФ «Місечко та Партнери», вказує, що, застосувавши розстрочення податкового боргу, ДФС тим самим перенесла для них строки сплати їхніх грошових зобов'язань, тому застосування права на податкову заставу передчасне. На цьому наполягають і представники «Укрнафти», коментуючи Forbes дії фіскальних органів.

Тож можна констатувати, що лист ДФС згаданим адресатам сумнівний у своїй правовій природі й написаний, по суті, щоб відволікти увагу і створити видимість активної діяльності. На думку Гончарука, навряд чи тут ідеться про некомпетентність працівників фіскальних органів. Це радше схоже на бюрократичні ігри з метою виграти час.

Гарна обгортка

Активна протидія «Укрнафти» в проведенні опису чи інвентаризації може свідчити про те, що компанії є що приховувати. Цілком може виявитися, що описувати нічого, крім залізних решіток навколо головного офісу на Кудрявському узвозі. Дехто з експертів вважає, що більша частина активів «Укрнафти» давно перебуває в заставі у третіх осіб, у зв'язку з чим такі активи не підлягають використанню як джерела погашення податкового боргу.

«Якщо є бажання перевести майно на інше дочірнє підприємство й експлуатувати «своїми менеджерами», у такому разі краще виводити родовища. Це був і буде найефективніший варіант», – впевнений Юрій Корольчук, член наглядової ради Інституту енергетичних стратегій. На його думку, також цікавими для «виведення» є газопереробні заводи й АЗС, але це в тому разі, якщо піде мова про підготовку до приватизації.

«Найбільшою цінністю в «Укрнафті» є свердловини. Але в разі прострочення за виплатою реструктурованого боргу компанія втратить можливість використовувати їх, – констатує Денис Саква, старший аналітик інвесткомпанії Dragon Capital. – При цьому, щоправда, знадобиться консервація свердловин, зупинення видобутку, що не тільки важко реалізувати, а й майже нереалістично». Із ліквідних активів в «Укрнафті» він виділяє газ у сховищах. Проте зазначає, що, оскільки цього газу там фізично вже немає, взяти в заставу таке майно неможливо.

Як вважає юрист Павло Штіфонов, основну цінність у нафтогазовидобувній компанії становлять права на розроблення надр, дані геологорозвідування про поклади корисних копалин і матеріально-технічна база для здійснення їхнього видобутку. Найбільш значущими серед них можна вважати нафту та газ.

«Ці активи найвигідніше вивести з-під контролю державних нафтогазовидобувних підприємств, що активно здійснювали останніми роками на українських підприємствах», – пояснює Штіфонов.

На сьогодні найпоширенішою схемою було виведення видобувних активів. Такі випадки фіксувалися в держкомпаніях «Укргазвидобування», «Надра України», «Укрнафта», згадує Дмитро Марунич, співголова Фонду енергетичних стратегій. Це давало змогу реалізовувати видобуті ресурси, насамперед газ, за ціною, вищою від встановленої НКРЕКП для поставок населенню.

Сергій Куюн, директор консалтингової групи «А-95», не відкидає варіанту, що виведене сьогодні майно згодом може бути продано тому ж «Привату».

Сценарій, наприклад, може бути таким. Виведуть під заставу майно, борги не погасять, виставлять майно за низькою ціною – і «Приват» його викупить. Тоді в «Укрнафти» точно не буде жодних перспектив. За словами Куюна, у заставу може ввійти що завгодно, скажімо естакади, без яких робота родовищ неможлива. Потім їх викуплять – і блокуватимуть роботу компанії в разі зміни менеджменту.

Водночас низка галузевих фахівців, опитаних Forbes, скептично ставиться до припущення, що на балансі «Укрнафти» не виявиться ліквідного майна. Дмитро Марунич каже, що протягом останніх років компанія, хоч нею й управляв менеджмент «Привату», працювала в рамках законодавчого поля країни.

На думку Ірини Тодорич, у держави, по-перше, має бути політична воля справді щось описати в податкову заставу, а не просто декларувати, а по-друге – вона має діяти дуже оперативно і постаратися в стислі терміни розшукати майно підприємства.

Найближчим часом ми побачимо, чи зацікавлена держава в законному оформленні податкової застави ПАТ «Укрнафта» і що до неї увійде. І чи міцне рукостискання Яценюка й Коломойського, яке закріплює угоду.

http://forbes.net.ua/

Читать также:

Украина за годы независимости поставила мировой рекорд падения ВВП, – эксперт

Борги України: беремо чи віддаємо?

Получена первая порция синтетического топлива e-benzin, без использования нефти.

Украинские экономисты не могут объяснить, зачем стране МВФ

Фірташ купив свої активи на кредити від Путіна