" />
Україна домовилася з кредиторами. Або кабала на 25 років від Яресько
22.09.2015

ImageЧутки про дефолт України більше не актуальні

Вчора стало відомо про те, що Україна в особі Міністерства фінансів і Спеціального комітету кредиторів, до якого входили найбільші власники бондів Franklin Advisors Inc., BTG Pactual Europe LLP, TCW Investment Management Company і T.Rowe Price Associates Inc., досягли угоди щодо параметрів реструктуризації українського суверенного і квазісуверенного боргу.

Попередні умови угоди стосуються 11 державних єврооблігацій і трьох гарантованих державою випусків єврооблігацій державного підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів» на загальну суму близько $18 млрд.

Домовленість передбачає списання 20% основної суми боргу, що складе близько $3,8 млрд, зменшивши комерційні борги України приблизно до $15,5 млрд.

Погашення єврооблігацій із терміном обігу до 2015-2023 років буде відстрочено на чотири роки − до 2019-2027 років. Середньозважену купонну ставку за цінними паперами буде підвищено до 7,75% річних із нинішніх 7,22% річних.

Фінансисти України очікувано тепло зустріли новину про реструктуризацію. «Дуже важливо, що реструктуризація дозволяє Україні уникнути дефолту і прийти до формування стабільного макроекономічного фундаменту для майбутнього зростання. Також Україна зможе вже незабаром повноцінно повернутися на зовнішні ринки капіталів (гадаю, що до кінця 2017 року)», − вважає начальник відділу стратегічного планування UniCredit Bank Єгор Перелигін.

«Процес сам по собі позитивний, оскільки нарешті зняв загрозу мораторію [на виплату боргів] і дефолту. Прийняті умови цілком адекватні − і відразу викликали підняття цін на євробонди, вартість яких значно зросла, до 70% від номіналу», − вказує начальник відділу в роботі з борговими інструментами на локальному ринку Concorde Capital Юрій Товстенко. І додає, що залишилися деякі технічні моменти, проте в жовтні угоду вже буде повністю завершено.

«Основний момент − це відстрочка платежів на 4 роки (боргів із вересня ми не виплачуємо). Це економить нам купу валюти в цей важкий час, а починаючи з 2019 року, виплачуємо 80% того, що реструктуризовано. Як на мене, дуже хороший deal», − вважає виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна» Дмитро Боярчук.

Позитивно оцінив параметри угоди й МВФ. За словами директора-розпорядника фонду Крістін Лагард, схвалені обома сторонами параметри дозволять Україні відновити стійкість боргу, що поряд із сьогоднішніми реформами має сприяти якнайшвидшому досягненню цілей програми розширеного фінансування EFF для України.

«Ложка дьогтю»

Основної мети реструктуризації − пролонгації боргу − Україна досягла. Водночас, списати значну частину суми боргу не вийшло. Якщо спочатку у вітчизняному Мінфіні говорили про бажані 40%, то в підсумку отримали 20% із незначно підвищеним купоном.

Але головна неприємність − це те, що в рамках операції Україна зобов'язалася випустити 20-річні папери відновлення вартості (value recovery instruments, VRI). Виплати за ними залежатимуть від економічного зростання країни.

Якщо економіка України буде зростати до 3% на рік, виплати за цими паперами будуть нульові, від 3% до 4% − 15% від цього відсотка приросту ВВП, що перевищує 3%, а понад 4% зростання − 40% вартості від кожного відсотка зростання.

Ці умови почнуть діяти після того, як ВВП України досягне позначки в $125,4 млрд. Згідно з прогнозами МВФ, за підсумками 2015 року цей макроекономічний показник складе $84,3 млрд. Крім того, в 2021-2025 роках виплати по VRI будуть обмежені 1% ВВП, тобто близько $1,2 млрд на рік.

Однак на наступні 15 років ніяких обмежень немає, відповідно, якщо економіка України зростатиме нормальними для країн, що розвиваються, темпами − більше 3% на рік, то нинішній 20-відсотковий haircut обійдеться досить дорого, щороку Україна буде виплачувати мільярди доларів.

Враховуючи, що кредитори готові були піти на серйозні поступки в пролонгації боргу з пониженням купона, але без урізання основної частини суми боргу, позиція нинішнього Мінфіну традиційно здається не зовсім логічною.

Разом з тим абсолютно очевидно, що після своїх гучних заяв Мінфіну просто соромно було б показати реструктуризацію без списання значної суми боргу. Або ж в уряді просто не розраховують на зростання вітчизняної економіки в середньостроковій перспективі.

За оцінками МВФ, з урахуванням волатильності зростання економік країн, що розвиваються, очікувані платежі за VRI складуть всього 0,3% ВВП в 2021-2025 роках і близько 0,6% ВВП у 2026-2040 роках, що, по суті, означає, що в майбутньому Україна заплатить не менше $3,8 списаних мільярда.

Сьогодні економіка настільки обвалилася, що навіть двозначні цифри зростання не є чимось захмарним. У випадку, коли подібне відновлення почнеться після 2020 року, то інвестори зможуть добре заробити. Якщо економіка країни зможе зростати хоча б на рівні 7% на рік, щорічні виплати будуть перевищувати $2 млрд. Але, на думку Перелигіна, потрібно враховувати той факт, що в України є час до 2021 року, щоб підняти реальну «базову планку» своєї економіки. «А коли «базову планку» буде піднято в перші кілька років після колапсу, то зростання ВВП в 3-4% буде розглядатися як частина дуже оптимістичних сценаріїв і прогнозів, а не базових (реальних) чи негативних сценаріїв», − додає він.

Що далі

На тлі всіх макроекономічних потрясінь української економіки, таких як двозначне падіння ВВП в 2015 році, пролонгація державного боргу є вкрай важливою подією, яка розв'язує руки Національному банку в частині зняття адміністративних валютних обмежень.

«Новина про реструктуризацію − найочікуваніша подія на фінансовому ринку України. Для валютного ринку й ринку депозитів − необхідна умова для поступового зняття обмежень. На мою думку, спочатку пом'якшення торкнеться збільшення ліміту суми купівлі валюти населенням на день, а також поступового збільшення ліміту зняття валютних депозитів, що дозволить повернути довіру населення до банківської системи і почати збільшувати депозити, що потім призведе до поступового зниження ставок і можливості відновлення кредитування», − вважає голова правління ВТБ-банку Костянтин Вайсман.

Аналогічну думку висловлює і Єгор Перелигін: «Реструктуризація знизить загальне боргове навантаження і прямий «механічний тиск» на національний бюджет країни. Це матиме стабілізуючий ефект для українських паперів і для української валюти в найближчому майбутньому».

Також вчора повідомлялося, що угода стала одним із факторів, завдяки якому НБУ вже трохи знизив облікову ставку з 30% до 27%. Водночас, істотного зміцнення національної валюти поки що очікувати не варто.

«Значного зміцнення гривні очікувати не варто. Однак і ризиків різкого підняття курсу вгору, що могло б трапитися при введенні мораторію, теж не буде. Найімовірніше − гривня залишиться в коридорі 21,0-23,0», − підкреслює Товстенко.

«Зникне істерія, пов'язана з інсинуаціями навколо теми дефолту, що позитивно позначиться на валютному ринку в короткостроковій перспективі», − підкреслює фахівець відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса.

Російський фактор

Проте історія з реструктуризацією на цьому не закінчується, а буде тягнутися ще кілька місяців. Найцікавішим моментом буде поведінка РФ. Ще вчора агентство Bloomberg із посиланням на російського міністра фінансів Антона Силуанова повідомило, що РФ не братиме участі в реструктуризації боргу України. Нагадаємо, що в грудні Україна повинна виплатити за євробондами, викупленими РФ, $3 млрд.

На думку опитаних Forbes експертів, Росія намагатиметься й далі здійснювати зовнішній фінансовий тиск на виснажений бюджет України. «Імовірність того, що Україна буде виплачувати ці $3 млрд на старих умовах, нульова, тому що українська сторона не буде ставити під удар нинішній компроміс із комітетом кредиторів», − вважає експерт. За його словами, досягнута нині угода з власниками бондів «не передбачає фізично і юридично можливості здійснення Україною виплат за зовнішніми зобов'язаннями на умовах кращих, ніж в угоді про реструктуризацію»..

«Логічним підходом було б вирішити питання з основною масою кредиторів, завершити всі технічні процеси, і вже після цього вступати в окремий бій з російським суперником у фінансовій та юридичній площинах», − резюмує експерт.

З приводу боргу перед РФ висловився і прем'єр-міністр України − Арсеній Яценюк. «Вони чекали, що ми не заплатимо, оголосимо дефолт, і тоді вони хотіли оголосити крос-дефолт. Ми позбавили їх такої можливості», − заявив Яценюк. Судячи з цієї заяви, прем'єр-міністр робив її або з метою піару, або він компетентний тільки в нарощуванні держборгу, який став суттєвою проблемою України саме при Яценюку.

Якби Росія хотіла оголосити крос-дефолт, вона б уже це зробила, оскільки можливість пред'явити облігації до дострокового погашення при досягненні рівня держборгу України до 60% ВВП − єдина відмінність у проспекті емісії українських євробондів. Однак РФ на такий крок не пішла.

Разом з тим, як раніше писав Forbes, документація з емісії єврооблігацій України передбачає, що рішення щодо зміни істотних умов випуску (це і сума випуску, і розмір відсоткових платежів, і терміни погашення) приймаються 75% голосів при кворумі 2/3 від загального випуску облігацій.

Враховуючи те, що комітет кредиторів контролює лише близько $10 млрд з $18 млрд боргів, залишається сподіватися, що інших кредиторів, не включаючи РФ, досить щедра пропозиція Мінфіну зацікавить.

http://forbes.net.ua/


Коментарий Деньга:

Собственно это уже не новая статья, уже прошла ратификация этой "реструктуризации" в парламенте, но актуальной она будет для нас до 2040 года. Именно столько мы будем платить, и заплатим мы значительно больше списанных 3,8 млрд. долларов.  Посидев немножко в экселе можно увидить что эти выплаты легко могут составить и 8 млрд и 18 млрд и даже больше. Но главное чем заплатит Украина это непрямые потери: 1. Нам не увидеть взлетов ВВП, их не будет в условиях когда правительству это по просту будет вредить и они будут делать все что б экономика не росла более 4% в год.  2. Нам не увидеть снижения налогов, так как для того, что б при снижении налогов поступления в бюджет остались на прежнем уровне нужен существенный рост ВВП, смотри пункт первый. 3. Нам не увидеть выхода экономики из тени, любой выход из тени будет являтся ростом фактического ВВП и снова смотри пункт первый. Подсумировав, эта договоренность по списанию хоронит Украину еще на 25 лет в том же беспросветном болоте в котором она находится сейчас. 

По нашему мнению, за такое даже судить госпожу Яресько, премьера Яценюка, и всех кто имел к этому отношение, а теперь это и большая часть депутатов,  слишком гуманно, так как наше законодательство не предусматривает мер покарания которые они заслужили. 

Следует признать, что возможно столь безумные договоренности, о которых обществу докладывают как о великих достижениях, возможно, не являются результатами злого умысла, а есть результат вопеющей некомпетентности и необразованости таких особ как Яресько. Недавно она продемонстрировала свою некомпетентность прямо в докладе на заседании правительства.

«Следует отметить, что при таком сценарии (4% реального роста ВВП) наш ВВП вырастет с нынешних 84 млрд долларов США до 600 млрд долларов США в 2040 году. А это уровень благосостояния такой страны как Швейцария на сегодняшний день», – сказала она.   Если рассмотреть это заявление то мы видим что во первых она путает такие показатели как ВВП и ВВП на душу населения, суммарный ВВП, не пересчитанный на душу населения ничего не может сказать о благосостоянии. И во вторых, что более важно, она даже не может просчитать сложный процент , и соответственно рост ВВП. 

В цыфрах, если экономика будет расти на 4 процента то в 2040-м будет 224 млрд а не 600 млрд.  Даже если б ВВП стал 600 млрд, что нереально, смотри расчет, то это было б 15 тыс долл на душу, у Швейцарии 80тыс на душу, какой там уровень Швейцарии. Ну а реально если МВФ прав и рост будет в 4% (что само по себе не факт, может и 4% не будет) то мы будем в 2040-м году 224млрд/40млн = 5,6 тыс долл на душу — на уровне Алжира или Намибии (что круче чем есть сейчас) и в 2 раза меньше среднего по миру на сегодняшний день.

Ну а какие проффесионалы ей помогают и будут помагать мы видем по назначению ее советником Артура Лаффера: Над Україною навісла тінь «чорних полковників»  


 

Читать также:

Как говорят классики, война – продолжение политики, а политика - продолжение экономики.

Украина за годы независимости поставила мировой рекорд падения ВВП, – эксперт

Борги України: беремо чи віддаємо?

Сорос: Европа ставит под удар прогрессивное развитие Украины

Госдолг Украины в апреле составил 1,417 трлн грн

Украинские экономисты не могут объяснить, зачем стране МВФ

Тоска по Сингапуру. Украине не светит «экономическое чудо»

 
< Пред.   След. >
2007-2016 Сайт Деньга создан чтобы помочь Вам достичь материального благополучия. Материалы сайта раскрывают тематики Инвестиции, Создание собственного бизнеса, Карьерный рост, Образование. Ресурс ориентирован на украинскую аудиторию, но может быть полезен всем. Редакция не несет ответственности за достоверность информации, опубликованной в рекламных материалах. Использование материалов Деньга разрешено только при наличии активной ссылки на главную страницу портала www.denga.com.ua