Який державний бюджет на 2016 рік влада «склеїла» для України

Державний бюджет України на 2016 рік став традиційним подарунком «під ялинку». Проект головного фінансового документа країни, який кілька місяців блукав у надрах Кабінету міністрів, до сесійної зали парламенту потрапив у ніч з 24 на 25 грудня і був підтриманий 263 депутатами. Щоправда, законопроект №3000 не викликав у народних обранців особливої ейфорії.

Більше того, більшість депутатів бюджет просто не читали, оскільки його підготовка завершилася за лічені хвилини до голосування. Але представники Верховної Ради проявили «велику стурбованість» тим, що країна може увійти в наступний рік без затвердженого кошторису, і тому більшість вирішила голосувати «за очі».

Тривалий бюджетний процес у Кабміні пояснили дуже просто: ще 10 грудня уряд затвердив узгоджений варіант, і його мали направити до парламенту. Але оскільки баталії навколо податкової реформи призвели до її зриву, проект бюджету, який було побудовано на новій податковій базі, довелося екстрено переписувати.

Виторгували під себе

Найбільш принциповий індикатор, на якому не раз акцентувала увагу міністр фінансів Наталія Яресько − дефіцит скарбниці. Його й залишили недоторканим − 84 млрд гривень, або близько 3,7%. Причому Яресько будує великі плани з оздоровлення дотаційного «Нафтогазу», який з року в рік погіршував показник дефіциту.

«Він (дефіцит «Нафтогазу» − Forbes) зменшиться наступного року до нуля», − пообіцяла міністр.

В цілому доходи бюджету-2016 прогнозуються на рівні 595 млрд гривень, що означає їх зростання порівняно з 2015 роком на 15,1%. Витрати закладено в рамках 668 млрд гривень, це на 14,8% більше за план 2015 року. І слід зазначити, що порівняно з початком грудня дебет і кредит скорегували несуттєво: тоді планові доходи становили 601 млрд гривень, витрати − 685 млрд гривень.

На дохідну частину бюджету уряд покладає чималі надії. Адже Мінфіну нехай і не вдалося відстояти свою концепцію податкової реформи, але Податковий кодекс депутати неабияк «перелопатили», підтримавши зміни до нього лише за кілька годин до голосування за бюджет. При цьому дуже велика кількість правок вносилося просто в залі парламенту «з голосу».

«Підсумкові податкові нововведення з 2016 року навряд чи можна назвати косметичними, хоча саме так їх намагався презентувати уряд. Змінено безліч ставок, за деякими податками (наприклад, податком на прибуток, ПДВ) частково переглянуто механізм нарахування та стягнення. Все це йде врозріз із вимогами того ж ПКУ. Він забороняє вносити зміни в будь-які елементи податків та зборів пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки», − коментує директор департаменту міжнародного податкового планування ЮФ ICF Legal Sevice Наталія Ульянова.

Однак Кабмін результатом явно задоволений, оскільки планові податкові надходження в 2016 році в підсумковій версії бюджету порівняно з проектом від 10 грудня не тільки не зменшилися − вони зросли більш ніж на 1,5 млрд гривень і складуть майже до 495 млрд гривень.

Левову частку складуть збори з ПДВ (171 млрд гривень), ПДФО (56 млрд гривень), ренти (49 млрд гривень), податку на прибуток (47 млрд гривень). Завдяки акцизам бюджет отримає 29 млрд гривень, а за рахунок мит − ще 20 млрд гривень.

Кожному по мільярду

Разом з тим значно скоротяться неподаткові надходження − до 62 млрд гривень (на початку грудня звучала цифра в 85 млрд гривень) проти 108 млрд гривень у 2015 році. Істотно збільшиться «діра» в Пенсійному фонді, що пов'язано в першу чергу зі зниженням базової ставки єдиного соцвнеску (ЄСВ) до 22%. У підсумку на дотування ПФ в 2016 році буде направлено 144 млрд гривень, або майже 6,4% ВВП.

Та все ж уряд не сумує і має намір латати «діри» в бюджеті за рахунок кредитів. Обсяг залучення внутрішніх та зовнішніх запозичень у 2016 році заплановано на рівні 218 млрд гривень. «До того ж допомога від західних партнерів України може виявитися набагато більшою, ніж передбачалося, враховуючи різку зміну геостратегічної розстановки в світі», − прогнозує Тантелі Ратувухері, старший аналітик Empire State Capital Partners. На погашення раніше взятих боргів Україна в 2016 році направить 13,9 млрд гривень зовнішнім кредиторам, і 121,3 млрд гривень поверне за внутрішніми зобов'язаннями.

Відповідно до вимог МВФ, на 31 грудня 2016 року граничний розмір державного боргу не повинен перевищувати 1,5 трлн гривень. Хоча вже станом на 1 жовтня 2015 року його рівень склав 1,52 трлн гривень, і з наявними апетитами втриматися у цих межах буде складно.

У структурі витрат бюджету, крім ПФ, найсильніше зростуть загальні витрати Мінсоцполітики (на 68%), Конституційного суду (на 68%), Апарату Верховної Ради (на 34%), Служби зовнішньої розвідки (на 33%), Держуправління справами і Державної судової адміністрації (на 25% у кожному випадку), Міноборони (на 22%, причому свої 5% ВВП на оборону президент Петро Порошенко так і не виторгував), МВС (на 18%, у тому числі Нацгвардії − на 23%). Новостворене Національне антикорупційне бюро в 2016 році отримає майже 0,5 млрд гривень.

При цьому фінансування освіти й науки зменшиться на 6,2%, хоча планувалося урізати його взагалі на 14,4%. Міністерство охорони здоров'я отримає на 5% менше бюджетних грошей, ніж у 2015 році. Причому, очевидно, що чимало витрат «на здоров'я» дійсно недоцільні, але в той же час депутати виділили на 30% менше коштів на будівництво нового «Охматдиту», і це на тлі 25 млн гривень, які спробував вибити Кабмін для проведення фестивалю патріотичної пісні.

Чекають, але не вірять

Макропоказники, на яких побудовано бюджет-2016, не змінилися. Уряд очікує побачити 2% зростання ВВП проти падіння на 12% в 2015 році, зниження темпів інфляції до 12%, зростання експорту та імпорту до 7%, курс гривні в межах 24,1-24,4 грн/$, підвищення соцстандартів на 12,5%.

Однією з ключових «перемог» бюджету на 2016 рік експерти вважають децентралізацію місцевих бюджетів, а також вплив держсектору на економіку. «Розширюються можливості органів місцевого самоврядування та різко скорочуються квазіфіскальні витрати», − вважає експерт Центру економічних стратегій Павло Кухта.

Так, за оцінками ЦЕС, скорочення частки держсектору у витратній частині бюджету сприятиме прискоренню зростання ВВП на 0,3-2,9 в.п. в середньо- і довгостроковій перспективі. А місцеві бюджети зможуть наростити власні доходи. «Хоча чиновники, як і раніше, будуть їхати «на уклін» до Києва і вибивати належні їм гроші», − упевнений керуючий партнер інвесткомпанії Capital Times Ерік Найман.

Скепсис викликають і наміри Кабміну залучити до бюджету 17 млрд гривень за рахунок приватизації. Враховуючи, що за 2015 надходження від продажу держмайна не виконано навіть на 1%, і чиновники, які контролюють держпідприємства, не зацікавлені в їх приватизації − ці плани малореалістичні.

Плюс до всього і експерти, і бізнес вважають, що очікуваний у 2016 році курс гривні занадто оптимістичний. Наприклад, багато великих експортерів ще в листопаді 2015 року заклали в свої контракти цільові значення 26-27 грн/$, вважаючи їх більш адекватними. І це дійсно проблема, оскільки через неправильно спрогнозований курс можуть «попливти» всі інші показники бюджету.

Хоча наповнення скарбниці, за великим рахунком, залежить, швидше, не від індикаторів, а від готовності та бажання влади проводити реформи. Адже планові 2% ВВП − це не зростання, це результат низької бази порівняння. І якраз 2016 рік може дати хороший шанс на побудову фундаменту для реального економічного підйому в наступні роки. Головне − цим шансом скористатися.

Основні планові показники бюджету-2016*

* дані Міністерства фінансів

Ключові макроіндикатори на 2016 рік

http://forbes.net.ua/

Читати також:

Американська компанія допоможе «Нафтогазу» відсудити кримські активи

Замкнутый круг: Украина теряет производство и экспорт

Бельгийский экономист — об аудите внешнего долга и радужных перспективах дефолта

Чому озброєння українців призведе до зростання економіки

Україна домовилася з кредиторами. Або кабала на 25 років від Яресько

Тоска по Сингапуру. Украине не светит «экономическое чудо»