У вітчизняних птахівників є всі шанси завоювати перспективний китайський ринок

Україна продовжує нарощувати експортний потенціал агропромислового комплексу. Вітчизняні зерно і кукурудза давно на слуху не тільки у європейських партнерів, про що Forbes не раз писав. А за підсумками перших чотирьох місяців нинішнього року країна стала третім після Бразилії і Таїланду постачальником курятини в Європейський Союз. Найбільший попит спостерігається в Нідерландах і Німеччині.

Проте станом на сьогодні зростання обсягів постачання в ЄС м'яса свійської птиці стримується тарифною квотою, передбаченою Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. І поки Союз птахівників України сподівається на збільшення квот на безмитне постачання м'яса птиці в ЄС (з 36 тис. тонн до 80-100 тис. тонн на рік) у рамках автономних торговельних преференцій, продовжених Україні до кінця 2015 року, саме час подумати про посилення торговельної експансії на ринки інших регіонів.

Зокрема, з грудня 2015 року українські виробники зможуть за новими правилами експортувати курятину в Гонконг. Про це повідомляє Державна ветеринарна і фітосанітарна служба України та Центр з безпеки харчових продуктів Гонконгу.

При цьому в України є всі шанси вийти на провідне місце в постачанні курятини на китайський ринок в цілому. КНР, з її населенням в 1,3 млрд людей, споживає 25% усього виробленого в світі м'яса, причому курятина набуває все більшої популярності серед китайців. Не останню роль у формуванні цього тренда зіграло підвищення цін на свинину.

Експерти впевнені, що свинина в Китаї продовжить дорожчати і в 2016 році, що призведе до підвищеного попиту на м'ясо курки. Зараз споживання курятини в Піднебесній становить 7-8 кг за рік на душу населення (близько 10 млн тонн на рік). Причому за останнє десятиліття цей показник збільшився вдвічі і, за прогнозами аналітиків, наступний дворазовий стрибок − 15 кг на людину − очікується вже через п'ять років.

Виробництво цієї продукції в самому Китаї не задовольняє стрімке зростання попиту. Відповідно, за оцінками експертів, до 2020 року Китай буде імпортувати 3 млн т курячого м'яса щороку.

Зараз споживання курятини в Китаї становить 7-8 кг за рік на душу населення (близько 10 млн тонн на рік). Причому за останнє десятиліття цей показник збільшився вдвічі і, за прогнозами аналітиків, наступний дворазовий стрибок − 15 кг на людину − очікується вже через п'ять років

При цьому Пекін стурбований проблемою диверсифікації постачальників. Донедавна основним імпортером м'яса птиці та продуктів птахівництва в Китай були Сполучені Штати. Так, у 2014 році в КНР із США було експортовано цієї продукції на суму близько $300 млн. Однак із 9 січня 2015 року Китай зменшив закупівлю американської курятини. Причиною послужив високопатогенний штам вірусу пташиного грипу, який поширився по території Штатів. Міжнародна сільськогосподарська служба при Мінсільгоспі США (FAS USDA) прогнозує в 2016 році зниження імпорту м'яса птиці в Китай на 7%, тобто на 200 тис. тонн. При цьому імпорт у КНР з країн Південної Америки − в основному, з Бразилії, й надалі зростатиме. Хоча, як не раз заявляла китайська продовольча влада, бразильська і американська продукція не завжди якісна.

Відповідно, Україна може зіграти важливу роль у формуванні китайського ринку продуктів птахівництва. У 2014 році в Україні було вироблено 1,17 млн т м'яса птиці (965 тис. т − бройлери, решта − індики, качки, гуси). Порівняно з 2013 роком експорт цієї товарної групи збільшився на 21% і досяг позначки в 175 тис. т.

Якщо говорити про загальне виробництво бройлерів в Україні, то порівняно з аналогічним періодом 2014 року воно зменшилося на 5%. Цьому є об'єктивні причини − зі статистики випав ряд підприємств Криму і Донбасу. Після початку бойових дій у Луганській області на 70% було зруйновано підприємство «Агроукрптаха» (тм «Славна»), виробничі потужності якого становили близько 10 000 т м'яса на рік. Аналогічна доля спіткала і «Ландгут Бройлер» (колишня Єнакіївська птахофабрика) з обсягами виробництва в 5-6 тис. т. Повністю знищено фабрику «Шахтарська Нова». Одне з найбільших підприємств галузі, «Дружба народів Нова» (70-75 тис. т курятини на рік), знаходиться на території анексованого Криму − з усіма відповідними наслідками.

На думку експертів, загальне виробництво української курятини в 2015-му становитиме 1,01 млн т.

Згідно з даними Інвестиційної компанії Dragon Capital, прибутковість бізнесу з виробництва птиці в Україні досягає 20-35%. Основна стаття витрат (від 55 до 70% всіх витрат) припадає на корми. Собівартість кілограма готової продукції складає в середньому 15 грн.

Сьогодні найбільшим споживачем української курятини є Ірак – 30 000 т. Потім ідуть Узбекистан (23 000 т), Казахстан (19 000 т), Голландія (11 500 т), Молдова (10 000 т), Грузія (8 800 т). Решта м'яса експортується в країни Африки − Єгипет, Омман, Лівію, Кот-д'Івуар, і Близького Сходу − Сирію, Йорданію, Ємен, ОАЕ

Разом з тим очевидною є тенденція до монополізації ринку на тлі перекроювання його на користь кількох великих гравців. Цифри кажуть самі за себе. Якщо в 2005 році у сфері птахівництва було зареєстровано близько 500 підприємств, до 2011 їх кількість зменшилася до 200, то зараз в Україні виробництвом курячого м'яса займаються 20 підприємств, перші п'ять із яких займають 89,5% ринку. Лідер галузі «Миронівський хлібопродукт» (ТМ «Наша Ряба») забезпечує 59% загального виробництва, «Агромарс» (ТМ «Гаврилівські курчата») − 14%, Володимир-Волинська птахофабрика − 6%, Птахокомплекс «Дніпровський» − 5,5%.

Але навіть перед такими гігантами ринку не всі експортні горизонти відкриті. Проблеми з логістикою і неможливість транспортувати охолоджену продукцію на великі відстані роблять продаж курятини за кордон низькорентабельною. У сегменті замороженої продукції українські виробники не можуть конкурувати з Бразилією через вищу собівартість готового м'ясопродукту. Загальний обсяг експорту курячого м'яса, за даними Мінагрополітики, до кінця року складе близько 62 000 тонн.

Сьогодні найбільшим споживачем української курятини є Ірак – 30 000 т. Потім ідуть Узбекистан (23 000 т), Казахстан (19 000 т), Голландія (11500 т), Молдова (10 000 т), Грузія (8 800 т). Решта м'яса експортується в країни Африки − Єгипет, Омман, Лівію, Кот-д'Івуар, і Близького Сходу − Сирію, Йорданію, Ємен, ОАЕ.

А тепер у вітчизняних птахівників зʼявився унікальний шанс підкорити величезний і вкрай перспективний китайський ринок. Оптимальною тактикою для його завоювання українськими виробниками є сегментоване впровадження − наприклад, починаючи з ринку курячих ніжок, потім крилець і т.д.

За умови, що держава стане підтримувати цю галузь, зокрема в тому, що стосується залучення інвестицій, птахівництво зможе стати одним із провідних напрямків української економіки.

http://forbes.ua/

Читати також:

Китай краде інформацію в світу на трильйони доларів

Україна домовилася про тарифи на вантажоперевезення в обхід РФ

Украинское IT в цифрах: 74 000 специалистов, 3% ВВП, $5 млрд в экспорте (инфографика)

Замкнутый круг: Украина теряет производство и экспорт

Чому озброєння українців призведе до зростання економіки