" />
Старт на вимогу: чи буде відкрито ринок землі в Україні
10.10.2016

ImageІ до чого призводить затягування цього процесу

Після заяв президента України Петра Порошенка й Міжнародного валютного фонду про необхідність відкриття ринку землі на порядку денному вітчизняного парламенту постало питання завершення земельної реформи.

З огляду на обсяг аграрної економіки й український менталітет, не дивно, що це питання викликало широке обговорення в суспільстві і відповідний конфлікт інтересів у Раді. Втім, всі запропоновані законопроекти досить консервативні і варіюються від пропозиції продовжити мораторій ще на п’ять років до введення внутрішнього ринку двома етапами – у 2017 і 2019 роках.

Передісторія цієї проблеми така: у процесі масової денаціоналізації після розвалу СРСР громадянам, які працювали в колгоспах, було призначено видавання паю, середній розмір якого становив 3 га. Однак право власності на нього було неповним: транзакції купівлі-продажу заборонялися.

Мораторій на продаж сільськогосподарських земель є стандартною практикою, яка, серед іншого, застосовувалася в країнах Прибалтики, а також у Румунії й Болгарії. Його основне завдання – дати державі час на створення необхідних для прозорого ринку умов: кадастрових карт, механізмів державного захисту продавців, земельних банків та відповідних нормативно-правових актів.

Якщо ми звернемося до досвіду згаданих вище країн, то побачимо, що незважаючи на те, що в країнах Прибалтики мораторій було знято в 1995-му, а в Болгарії та Румунії – в 1998 році, реальний процес створення інституційної основи ринків землі проходив аж до 2003 -2004 років. В Україні цей процес триває вже вдвічі довше. За цей час Госгеокадастр у співпраці зі Світовим банком створив один із найкращих у Європі кадастрів, встиг відкритися й закритися Державний земельний банк, і було розроблено більш ніж десяток законопроектів про обіг земель сільськогосподарського призначення. Проте, мораторій існує донині. Причина – лобіювання його продовження агрохолдингами та відсутність політичної волі для завершення настільки резонансної реформи.

Подібне затягування зі скасуванням мораторію в підсумку призвело до виникнення низки диспропорцій в аграрному секторі та сільській місцевості.

Назвемо основні з них:

1. Відчуженість земель. У середньому, 21% земель сільськогосподарського призначення не обробляють. Причина: неможливість ефективного перерозподілу землі ринком.

2. Низька врожайність. Урожайність у країнах-прикладах (згадані вище країни + Угорщина, Словаччина, Чехія та Польща) за 2003–2014 роки перевищувала українські показники в середньому на 25,6%.

Причин тому кілька:

  • Деградація ґрунтів: з 2000 року вміст гумусу в ґрунтах зменшився з 3,36% до 3,14% (землі зі вмістом гумусу нижче за 2,5% чорноземами не вважаються).
  • Економія на добривах: середній рівень споживання добрив в Україні у 2,5 рази нижча за рівень країн-прикладів.
  • Відсутність у малого й середнього фермера доступу до дешевих кредитів – через неможливість використовувати землю як заставу і відповідний дефіцит коштів для переоснащення виробничих фондів.

3. Погіршення структури виробництва. Причина – небажання фермерів ризикувати і вирощувати продукцію з високим рівнем доданої вартості на орендованій землі призводить до підвищення питомої ваги рослинництва, а саме – найбільш простих його видів: зернових і зернобобових.

4. Монополізація аграрного сектору. Питома вага земельних банків великого бізнесу за 2010–2015 роки зросла на 42% і зберігає тенденцію до зростання. Причина – різниця в цінах на сільськогосподарську продукцію всередині країни й на міжнародних ринках. На сьогодні для пшениці 1–3 класів вона становить 95% ($179 і $350 відповідно).

Очевидно, що малий і середній фермер в Україні не можуть самостійно подолати всі бюрократичні перешкоди й експортувати свою продукцію, що робить їх набагато менш конкурентоспроможними, якщо порівняти з агрохолдингами. У комбінації з мінімізацією витрат останніми завдяки використанню сучасної техніки, а також низкою нетехнологічних чинників, як-от: доступ до дешевшого кредитування, курсова різниця й податкові пільги, агрохолдинги отримують прибутки набагато вищі за середньоринкові й консолідують земельні банки своїх менших конкурентів.

Важливо зазначити, що перевищення прибутковості агрохолдингів над середнім рівнем в аграрному секторі пов’язано саме з мораторієм і відповідним відставанням цін на землю від свого потенціалу.  

5. Жалюгідне соціально-економічне становище села. Основною точкою конфлікту інтересів при знятті мораторію є ціна землі. Як показують розрахунки, при наявності внутрішнього ринку ціна землі зростає швидше і стає вищою, ніж при його відсутності.

Зростання цін вигідне власникам, проте знижує прибутки і капіталізацію агрохолдингів. По суті, мораторій на продаж сільськогосподарських земель ─ це субсидування аграріїв за рахунок власників землі, чий дохід здебільшого не перевищує мінімального прожиткового рівня. Припустивши, що середні темпи розвитку сільського господарства і відповідне зростання цін на землю в країнах-прикладах після скасування мораторію є наслідком впливу «невидимої руки ринку», можна знайти недоотримане зростання капіталізації українських земель (іншими словами ─ недоотриманий приріст добробуту власників землі).

Старт по требованию: будет ли открыт рынок земли в Украине

 

Період

Фактична капіталізація всіх земель, млрд $

Капіталізація,
при скасуванні мораторію в 2004 (млрд $)

Різниця

   

За роками
(млрд $)

Накопичена

    

(млрд. $)

% від ВВП

2004

32,48

36,78

4,31

4,31

6,4%

2005

34,89

44,50

9,61

13,92

15,6%

2006

35,74

41,17

5,43

19,36

17,3%

2007

38,64

38,61

-0,03

19,33

13,0%

2008

47,75

43,25

-4,50

14,83

7,9%

2009

36,37

49,01

12,63

27,46

22,6%

2010

38,94

41,86

2,91

30,38

22,3%

2011

49,37

45,92

-3,45

26,93

16,5%

2012

50,51

60,69

10,18

37,11

21,1%

2013

57,74

57,91

0,17

37,28

20,8%

2014

49,10

66,18

17,08

54,36

41,6%

2015

40,42

53,70

13,28

67,64

75,0%

Оскільки всі зазначені вище диспропорції прямо чи побічно впливають на середню врожайність, вони відповідно також впливають і на обсяги виробництва в аграрному секторі. Помноживши різницю врожайності між постсоціалістичними країнами, які створили внутрішні ринки землі, і Україною на обсяг українського аграрного сектору, можна визначити рівень недовироблення аграрної продукції, що сформувався внаслідок мораторію.

Старт по требованию: будет ли открыт рынок земли в Украине

Джерело: World Bank, IMF, Госгеокадастр, Eurostat, Farmy.cz, dtz.com, EU Land Markets and the CAP- Jo Swinnen (scientific-publications.net), розрахунки автора.

Перспективи розвитку

Сьогодні існує три основні варіанти розвитку подій: продовження мораторію, поетапний запуск ринку і введення ринку землі в форматі обміну орендними правами (останній варіант включає в себе два різних законопроекти, однак їх вплив на економіку однаковий). Економічний ефект кожного з них базується на їх здатності виправити наявні диспропорції в аграрному секторі і виражається в зростанні вартості всіх сільськогосподарських земель країни. З одного боку, всі власники, звичайно, не зможуть тут же її продати і отримати зазначені суми, але вони зможуть отримати великі орендні доходи (або дорожче її закласти).

Старт по требованию: будет ли открыт рынок земли в Украине

Джерело: Госгеокадастр, ВРУ, розрахунки автора

Розглянемо особливості кожного з перерахованих варіантів.

Продовження мораторію. Даний варіант не здатний жодним чином врегулювати ситуацію, що склалася, більше того, він тільки її посилить, тому економічний ефект ─ відсутній.

Поетапний запуск ринку. Формування внутрішнього ринку, хоч і з рядом обмежень, дозволить цінам зрости на 71% протягом перших двох років, що пов'язано зі зникненням корупційної ренти. Подальше зростання цін буде базуватися на зростанні врожайності і покращенні структури виробництва.

Старт по требованию: будет ли открыт рынок земли в Украине

Ринок орендних прав. Створення електронного майданчика земельних аукціонів також викорінить корупційну ренту і посилить конкуренцію, що дозволить цінам на землю вирости на 71% в перші два роки. Однак фундаментальні проблеми, створені неповноцінністю права власності на землю, даний варіант вирішити не здатний.

Підсумки: український уряд, через понад 15 років після продовження першого мораторію, досі не наважився його скасувати. Регулярна відстрочка приводила до того, що лобі агрохолдингів у парламенті ставало все сильнішим, а «замовлення на реформу знизу» як результат тривалих піар-кампаній, навпаки ─ все слабшим. Зараз уряд, заручившись підтримкою МВФ, отримав вікно можливостей для завершення земельної реформи та врегулювання ситуації в аграрному секторі. Чи скористається він ним? Відповідь криється в ступені демократизації української влади.

http://forbes.net.ua/

Читати також:

Спецкор: 95% учасників АТО, що подали заявки, не отримали земельні ділянки

70% крестьян не хотят продавать свою землю — опрос

Китайцы охотятся на украинские черноземы?

Государство отобрало у столицы контроль за землей

Геодезическая съемка: что собой представляет?

 
< Пред.   След. >
2007-2016 Сайт Деньга создан чтобы помочь Вам достичь материального благополучия. Материалы сайта раскрывают тематики Инвестиции, Создание собственного бизнеса, Карьерный рост, Образование. Ресурс ориентирован на украинскую аудиторию, но может быть полезен всем. Редакция не несет ответственности за достоверность информации, опубликованной в рекламных материалах. Использование материалов Деньга разрешено только при наличии активной ссылки на главную страницу портала www.denga.com.ua