" />
«А слона й не помітили»: репутація PriceWaterhouseCoopers під прицілом
17.01.2017

ImageКуди дивилися оцінювачі та аудитори ПриватБанку?

У фінансових колах активно обговорюється доля аудиторів ПриватБанку. Цей найбільший український банк наприкінці 2016 року було визнано неплатоспроможним, після чого держава Україна в особі Міністерства фінансів стала власником 100% акцій установи. В якості основної причини, чому банк став державним, було названо стан його активів: згідно з інформацією глави Національного банку України Валерії Гонтаревої, 97% кредитів банку були видані своїм же акціонерам.

Однак подібні факти не відображені в аудиторському висновку, виданому банку компанією «великої четвірки» ─ PriceWaterhouseCoopers. Останній такий висновок було підписано наприкінці липня 2016 року ─ коли по ринку вже активно розходилася інформація про труднощі в роботі ПриватБанку. А через 1,5 місяця після цього НБУ почав виступати з офіційними заявами щодо проблем банку ─ озвучуючи дані, які серйозно розходилися з висновками однієї з найдорожчих і найавторитетніших аудиторських структур.

PriceWaterhouseCoopers входить у «велику четвірку» глобальних аудиторів, поряд з E&Y, Deloitte&Touche і KPMG. В Україні ці гравці міжнародного ринку, аудитори «першого класу», прийшли ще на початку 1990-х ─ у тому числі, під ряд проектів Світового банку.

Всупереч блискучій репутації, навіть ці компанії час від часу опиняються в центрі фінансових скандалів. Так, раніше «велика четвірка» була «великою п'ятіркою»: до її складу входила і компанія Arthur Andersen. Якій, втім, довелося згорнути свою діяльність у 2002 році ─ після історії з банкрутством енергетичного концерну Enron, аудитором якого вона виступала. А PwC в 2015-му звинувачувалася лічильною комісією парламенту Великобританії в масовому сприянні ухиленню від податків у різних країнах світу, про що йдеться у відповідному звіті.

Умовний позитив

Сьогодні відносно PwC знову формується неоднозначна ситуація ─ адже саме ця компанія запевняла звіти для ПриватБанку. Останній аудиторський висновок визначено як «умовно-позитивний», хоча в ньому підкреслюється, що до ряду показників банку в аудитора є питання.

Зокрема, в аудиторському висновку до звіту ПриватБанку за 2015 рік, завіреному PwC 22 липня 2016 року, вказується: «У 2015 і в 2016 роках, до дати цього звіту, банк отримав право власності на заставне майно для врегулювання заборгованості за кредитами та авансами клієнтів. Керівництво банку не завершило оцінку можливого впливу цих операцій на перелік пов'язаних сторін Групи, і на відповідне розкриття інформації в окремих фінансових звітах. В результаті, у нас не було можливості отримати досить прийнятні аудиторські докази щодо повноти розкриття інформації ... за 2015 рік. Відповідно, у нас не було можливості визначити потенційну необхідність коригування у форматі представлення залишків за операціями і операціями з пов'язаними сторонами».

При цьому в результаті наступних перевірок НБУ проблемним було визнано майже весь портфель банку ─ 97% виданих кредитів. Тут важливо враховувати, що при проведенні аудиту компанія робить вибірку з кредитного портфеля, запитуючи щодо обраних компаній усі справи і всі документи. Сама вибірка проводиться з використанням математичних методів, які можуть відрізнятися залежно від аудитора. Але фактично те, кого з портфеля перевірятимуть аудитори, визначає не перевіряючий і не банк, а математика ─ при відсутності корупції в системі.

Хоча нагляд НБУ теж повинен бачити стан банку. І не кілька разів на рік, як аудитор, а в режимі 24/7. «Я не думаю, що у випадку з портфелем «Привату» є провина нагляду. Національний банк не займається нарахуванням резервів. Він може тільки прийти і перевірити, як банк ці резерви нарахував. Тому основний фронт відповідальності лежить на банку. Далі ─ на аудиторі, і тільки потім ─ на нагляді. І далі ─ на рейтинговому агентстві», ─ каже головний фінансовий аналітик рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг» Віталій Шапран.

У самому ж ПриватБанку не схильні вбачати корінь проблем у діях аудитора. «Аудит був нормальним для методики оцінки активів, яка діяла до націоналізації установи», ─ пояснюють у банку. Втім, колишні топ-менеджери «Привату» називали оцінку, яка застосовувалася НБУ, неприйнятною.

Екс-член наглядової ради ПриватБанку Віктор Лисицький вважає подію з банком не націоналізацією, а експропріацією. «Терміну «націоналізація» взагалі немає в українському законодавстві. А методики оцінки, які застосовувалися до активів ПриватБанку, не враховують ні катастрофічний спад в економіці за останні три роки, ні реальний стан справ у країні, ─ каже він. ─ А ті суворі методики, які було застосовані до «Привату», не застосовуються навіть у ЄС».

Ще до аудиторів PwC оцінку активів проводили оцінювачі «Привату». У їхньому середовищі існувала думка, що ПриватБанк працює тільки з пов'язаними особами. «У «Привату» були дуже жорсткі і закриті правила по роботі з оцінювачами. Тільки оцінювач, призначений центральним офісом, міг виконувати роботи з оцінки майна та майнових прав банку або його позичальників», ─ каже заступник голови Українського товариства оцінювачів Олексій Амфітеатров.

За його словами, аудитор, підтверджуючи баланс банку, мав проаналізувати якість кредитного портфеля і його справедливу вартість, у тому числі вартість активів, які виступали в якості забезпечення. «Аудитор перевіряє правильність ведення бухобліку і складання фінансової звітності, в якій активи повинні бути відображені за справедливою вартістю. При підтвердженні балансу банку аудитор може використовувати оцінки, які провів сертифікований суб'єкт оціночної діяльності. Він може зробити припущення про те, що вірить оцінювач», ─ пояснює Амфітеатров і додає: якщо оцінка викликає сумнів, то аудитор повинен провести процедури перевірки справедливої вартості.

Чого не зробили в PwC

Forbes звернувся до учасників і експертів ринку, попросивши роз'яснити, які промахи могли допустити аудитори PriceWaterhouseCoopers при роботі зі звітами ПриватБанку, і як у подібних ситуаціях аудиторська компанія може захистити своє чесне ім'я. За їхніми словами, перш за все, компанія не повинна жертвувати своєю репутацією і заступатися за клієнта, який допускає, наприклад, махінації зі звітністю. Аудитор завжди може відкликати свій звіт, і такі випадки в Україні були навіть серед компаній «великої четвірки».

В іншому випадку претензії можуть бути пред'явлені до тієї ж PwC, аж до заборони роботи з банками. Заміну підшукати цілком реально: сьогодні у відповідному реєстрі НБУ значаться 24 аудитори, які можуть проводити аудит банків. З якого, втім, з різних причин вже виключалися компанії ─ наприклад, BDO.

«У банків є безліч схем для маніпуляцій із резервами і кредитами: списання через факторинг, перекредитування через нові компанії і т.д. Також від резервів залежать податкові виплати банків, тому банкіри можуть бути зацікавлені як у недорезервуванні, так і в формуванні надлишкових резервів, маніпулюючи з кредитним портфелем», ─ розповідає Віталій Шапран.

За його словами, на ринку було багато ситуацій, коли аудитор розповідав, що ситуація в банку нормальна, що, однак, у подальшому не знаходило свого підтвердження. «Потім приходив Фонд гарантування вкладів і знаходив на балансі 400-500 млн гривень сміттєвих бондів. І по «Привату» багато з моїх запитань ішли в «порожнечу», ─ нарікає Шапран.

На фінансовому ринку вже кілька днів обговорюють, чому PwC не відкликали свій звіт. Ця тема ще більше підігрівається інформацією про те, що один із провідних аудиторів компанії, які раніше відповідали за банківський сектор, у 2016 році виїхав до Російської федерації.

Документацію «Привату» вивчають і правоохоронці. «Зараз іде рецензування оціночних робіт для ПриватБанку. По-перше, перевіряється оцінка ринкової вартості майна та майнових прав для рефінансування ПриватБанку з боку НБУ. По-друге, перевіряється визначення вартості забезпечення кредитів, виданих банком. Ці дані перевіряються за запитом Генеральної прокуратури. Отримана інформація буде спрямовуватися на рецензування або в ФДМУ, або громадської організації оцінювачів», ─ розповідає Олексій Амфітеатров.

Крім відкликання звіту, були й інші варіанти дій PwC. У кожній великій аудиторській компанії є підрозділ з оцінки. PwC могли зробити відповідну оцінку стану активів «Привату» своїми силами, провести експрес-аналіз і дати детальніше пояснення процесам, які відбувалися в банку. Таким чином, можна припустити, що прописане PwC у висновку ─ це певний компроміс, який заздалегідь убезпечив аудитора від претензій.

З боку МВФ вже звучали вимоги вибрати до 1 січня нового аудитора для ПриватБанку. Але оскільки закінчити роботу, можливо, буде потрібно до 1 травня, далеко не всім компаніям таке непросте і масштабне завдання може виявитися під силу. Не виключено, що PwC усіма силами намагатиметься повторно стати аудитором «Привату», щоб відновити свою репутацію. При іншому сценарії її місце може зайняти, наприклад, компанія Deloitte&Touche, яка давала висновок звіту самого НБУ. Також, ПриватБанк працює в Латвії з KPMG. Претендувати на контракт можуть і E&Y.

Цікаво, що, за даними джерел Forbes, інформація, яку НБУ протягом останнього часу отримував у процесі перевірок ПриватБанку, подавалася на погодження до Міжнародного валютного фонду. Початкове завдання, яке стояло перед оцінювачами НБУ стосовно «Привату» ─ обгрунтування докапіталізації на 31 млрд гривень. Звіти оцінювачів ПриватБанку верифікувалися як в НБУ, так і в МВФ. В тому числі, перевірялася й узгоджувалася інформація щодо застав «Привату» і застав кредитів рефінансування.

У зв'язку з цим виникає резонне питання: чому при оцінці стану портфеля банку щоразу виникають нові методики ─ якщо раніше навіть МВФ мав доступ до цієї інформації. Пояснення, можливо, полягає в тому, що дані для МВФ надавалися неповні.

Очевидно, що за результатами перевірок, організованих силовиками, до аудитора банку і особливо до оцінювачів можуть бути застосовані санкції. За іншого розвитку подій, у випадку судів у Лондоні, якими погрожують пов'язані з групою «Приват» компанії, слово PwC може звучати вже проти самого НБУ.

http://forbes.net.ua/

Читати також:

«Банкротство банков стало бизнесом» — эксперт

Ручной надзор: Нацбанк фильтрует неугодных

Пристрасті за «Михайлівським»: рейдерське захоплення чи ліквідація?

Ящик Пандоры на 400 миллиардов

Топ-25 крупнейших банков мира по версии Forbes

 
< Пред.   След. >
2007-2016 Сайт Деньга создан чтобы помочь Вам достичь материального благополучия. Материалы сайта раскрывают тематики Инвестиции, Создание собственного бизнеса, Карьерный рост, Образование. Ресурс ориентирован на украинскую аудиторию, но может быть полезен всем. Редакция не несет ответственности за достоверность информации, опубликованной в рекламных материалах. Использование материалов Деньга разрешено только при наличии активной ссылки на главную страницу портала www.denga.com.ua