" />
Ідель-Урал – Росія – Китай
19.01.2019
ImageГадаю, що у 2019 р. на Росію чекають серйозні пертурбації. Ще у 2018 р. ми побачили низку сигналів, що дають підстави зробити відповідні припущення.

Російська економіка перебуває у досить скрутному стані. Залучати іноземні інвестиції в умовах санкцій важко, а нарощувати обсяги видобутку нафти не дозволяє рішення ОПЕК+. Нагадаю, що згідно цього рішення держави-учасниці вже у першому півріччі 2019 р. скорочують денну квоту видобутку нафти на 1,2 млн барелів.

Якщо не можна викачувати більше, а гроші вкрай потрібні – що робити? Правильно – більше забирати у федеральний бюджет із «золотих республік». Москва чітко дотримується цього принципу, адже єдине, що Путін може сьогодні запропонувати національним республікам – забирати в одних і зі своїх рук давати іншим. На цьому тримається Російська Федерація.

З року в рік зростають відрахування Республіки Татарстан у федеральний бюджет. Ще кілька років тому у Казані Москва забирала 65% пирога, у 2017 році – 70%, а у 2018 році – рекордних 75%. Наберіть у пошуковику «75 процентын федераль үзәккә җибәрә» – і побачите як татари реагують на пограбування своєї республіки.

Така політика призвела до того, що вже у 2019 році Федеральний антимонопольний комітет в офіційній доповіді про економічну ситуацію в регіонах заявив наступне: «Характерні для початку 1990-х років явища «економічного сепаратизму» повернулись в російську економіку. Керівництво республік та регіонів прагне захистити своїх постачальників та виробників від конкурентів з інших регіонів РФ».

Звідки брати гроші, якщо качати більше нафти не можна, а прибутки від татарстанської нафти майже в повному обсязі йдуть до Москви? Здавалося б відповідь очевидна – іноземні інвестиції. Але хто ж їх дасть? Правильно – сусідній заможній концтабір. У 2018 р. Китай продовжив нарощувати свої інвестиції в Ідель-Урал. Однак потужні інвестиційні проекти, як от будівництво нового агропромислового комплексу у Чувашії, наштовхнулись на несприйняття місцевого населення. Республіканська влада протягом усього 2018 року намагалась опиратися позиції чувашів. Китайці теж не здаються і вже заявили про розгортання нових проектів у 2019 р., але вже у Татарстані. 

Image

Якщо підсумувати – Китай готовий інвестувати, але на своїх умовах: нещадна експлуатація ресурсної бази, зачистка ринку від місцевих конкурентів, пільгові умови оренди землі тощо. Спроби Москви змусити вже татар, а не чувашів, «подумати про Росію-Матінку і піти на зустріч жаданим інвесторам» можуть мати зворотній ефект. Справа в тому, що серед мусульман Росії загалом, а серед тюрків-мусульман особливо, наростають антикитайські настрої. Така постава тюркських народів пов’язана із політикою Пекіна у Східному Туркестані, де Китай встановив особливо жорстокий режим контролю за особистим життям тюркського населення. Уйгурів (а також діаспори казахів, киргизів і татар) кидають у спеціальні «табори перевиховання», де людей піддають різного роду тортурам, мета яких – відмова від рідної мови та ісламу. За різними оцінками у китайських таборах вже сидить понад мільйон тюркського населення. Отже, Москві важко буде сформувати образ «дружнього китайського інвестора» в Ідель-Уралі.

Безумовно, запас міцності в Росії досить високий і Москва шукатиме виходу зі складної ситуації. Вже зараз Путін намагається домовитись із Сіндзо Абе щодо Курил. Проте й тут очевидно, що курильська епопея аж ніяк не є «ярмарком благодійності» – японці твердо стоятимуть на позиціях національного інтересу, а поступки Путіна у питаннях Курил можуть обернутися для нього новими проблемами всередині країни. Далі буде. 

 
< Пред.   След. >
2007-2016 Сайт Деньга создан чтобы помочь Вам достичь материального благополучия. Материалы сайта раскрывают тематики Инвестиции, Создание собственного бизнеса, Карьерный рост, Образование. Ресурс ориентирован на украинскую аудиторию, но может быть полезен всем. Редакция не несет ответственности за достоверность информации, опубликованной в рекламных материалах. Использование материалов Деньга разрешено только при наличии активной ссылки на главную страницу портала www.denga.com.ua