Китайські компанії котрий рік поспіль очолюють рейтинг найбільших компаній Forbes Global 2000. В першу десятку входять чотири китайські банки, два з яких знаходяться на першій і другій позиціях. Торгово-промисловий (ICBC) і Будівельний банк Китаю впевнено випереджають американські JPMorgan Chase, Bank of America і Wells Fargo.

В інших галузях спостерігається схожа картина. До 2018 року світ остаточно вступив в нову реальність. Реальність, в якій найважливіші фінансові та технологічні потоки контролюють китайці.

Як виросли банки

Банки домінують у фінансовій системі КНР. За даними Світового банку, розмір виданих ними кредитів в 2016 році становив 156,6% від ВВП. У США цей показник становить 53% ВВП. Не дивно, що в першій сотні компаній Forbes Global 2000 з 31 банку 11 китайських і тільки чотири американські.

В цілому кількість американських і китайських банків в рейтингу можна порівняти: 36 проти 35. Лідирує за кількістю банків Японія, але з 44 японських банків 39 увійшли лише у другу тисячу рейтингу. Загальна кількість банків в Forbes Global 2000 - 312.

Рівень банківського кредитування економіки по відношенню до ВВП у Китаю аналогічний рівню Австралії, Кореї та європейських країн - Швейцарії, Данії, Великобританії, Швеції. У США, навпаки, фінансові ринки і небанківські інститути надають значно більші суми кредитів в порівнянні з банками. За даними Банку міжнародних розрахунків, сума непогашених боргових зобов'язань США на кінець грудня 2017 року становила $ 39,3 трлн, з яких зобов'язання фінансового, нефінансового і державного секторів - $ 15,4 трлн, $ 6,1 трлн і $ 17,5 трлн відповідно.

У КНР сукупний борг складає $ 11,7 трлн з розбивкою $ 4,4 трлн, $ 2,8 трлн і $ 4,4 трлн між фінансовим, нефінансовим і державним секторами. Міжнародний валютний фонд оцінив ВВП США і Китаю за 2017-й рік за паритетом купівельної спроможності в 19,39 і 23,16 трлн. $ відповідно. Це означає, що частка непогашених боргових зобов'язань по відношенню до ВВП у США становить 203%, а у Китаю - 51%.

У травневому звіті S&P Global Market Intelligence відзначається істотне зростання активів китайських банків в 2017 році: активи тільки чотирьох найбільших китайських банків КНР за рік зросли на $ 1,7 трлн і досягли рівня $ 13,6 трлн. Половина зростання в 2017 році відбулася за рахунок зміцнення юаня до долара США. Активи 11 американських банків, що входять в сотню найбільших банків світу, за даними S & P Global Market Intelligence, на кінець грудня 2017 року становили $ 12,2 трлн, причому їх зростання з грудня 2015-го не перевищило $ 0,78 трлн - в середньому це менш $ 0,39 трлн у рік.

Поки немає ніяких ознак, що в найближчі роки зростання активів китайських банків сповільниться. Китай, з одного боку, захищає свій внутрішній ринок від іноземних гравців, а з іншого, фінансує свої закордонні проекти переважно через китайські банки. Це правило поширюється як на державні, так і на приватні китайські компанії. Відповідно, активність Китаю на світовому ринку стає причиною зростання активів китайських банків.

Чому зміцнюються страховики

Найбільша серед страхових компаній китайська Ping An Insurance Group займає десяте місце в рейтингу Forbes Global 2000. В першу сотню рейтингу потрапили три китайські (включаючи одну гонконгську), німецька, французька, англійська та дві американські страхові компанії.

Одна з причин домінування китайських гравців - висока концентрація страхового ринку в КНР. У рейтинг потрапили лише вісім китайських страхових компаній, з яких дві представляють Гонконг, причому всі вісім виявилися в першій тисячі. Для порівняння: з 30 американських страхових компаній 14 потрапили в другу тисячу рейтингу, а найвища позиція - 73-е місце (Prudential Financial). Всього в Forbes Global 2000 значаться 110 страхових компаній.

У 2017-му страховий ринок КНР виріс на 19,6%. За оцінками німецької страхової компанії Allianz (22-е місце в рейтингу Forbes Global 2000), зростання страхового ринку в Китаї в майбутні десять років сягатиме 12,9% в рік. Доступ іноземних гравців на страховий ринок КНР обмежений, тому кореляції зі світовими темпами тут немає: в Західній Європі очікуваний приріст складе 2,8% в рік, в Японії - 3,2%, в Північній Америці - 3,7%.

Таким чином, в найближчі роки можна очікувати або збільшення числа китайських страхових компаній в Forbes Global 2000, або заняття страховими компаніями з рейтингу вищих місць, або того й іншого разом.

Управління активами по-китайськи

У число п'ятисот найбільших компаній рейтингу Forbes Global 2000 потрапили 19 компаній з управління активами, з них десять американські і три китайські компанії. При цьому провідна американська компанія Berkshire Hathaway знаходиться на четвертій позиції, а провідна китайська, China Huarong Asset Management, лише на 323 сходинці. Всього до рейтингу потрапила 91 компанія, що надає послуги з управління активами, з них 25 американських і 17 китайських.

За оцінками компанії з управління активами Casey Quirk, що належить Deloitte, вартість активів, що знаходяться в управлінні китайських компаній в 2017 році, дорівнює $ 3,2 трлн. У 2016 році ця сума становила $ 2,8 трлн. У американських компаній в 2016 році в управлінні перебувало активів на $ 33,4 трлн, у Великобританії, яка займала друге місце  - $ 3,8 трлн.

Згідно з прогнозами Casey Quirk, до 2020-го зростання активів в управлінні китайських компаній буде перебувати на рівні 15,5% в рік, з 2020-го до 2025-го - по 13,5% в рік, з 2025 го по 2030- й - по 11,5% в рік. Цей тренд повторює ситуацію, що склалася на американському ринку на початку дев'яностих.

В цілому в індустрію управління активами в КНР очікується приплив капіталу в розмірі $ 8,5 трлн до 2030 року. Це половина суми нових активів, що залучаються по всьому світу. Загальна сума активів під управлінням китайських компаній до 2030 року оцінюється в $ 17,1 трлн. Іноземним (тобто некитайським) компаніям дістанеться не більше 6% цього ринку.

Таким чином, в найближчі кілька років китайські компанії з управління активами істотно піднімуться в рейтингу. Також можна очікувати появи нових імен.

Як Китай видавлює конкурентів

Фінансову потужність Китаю найкраще ілюструють його валютні резерви. За даними Державної адміністрації іноземних валют Китаю (SAFE), в травні 2018 го КНР мала валютними резервами  $ 3,1 трлн. Аналогічний показник Міністерства фінансів Японії, яка посідає друге місце за валютними резервами, - $ 1,25 трлн. Центральний банк Росії в травні 2018 го озвучив цифру в $ 0,45 трлн. Це дозволяє Росії займати п'яте місце в світі за валютними резервами.

Зараз китайські компанії, які накопичили багатий досвід на масштабних інфраструктурних проектах всередині країни, виходять на зовнішні ринки. У цьому їм допомагає фінансовий важіль від державних банків. Одна з усталених схем виглядає так: китайські банки надають іноземному позичальникові пільгові пов'язані довгострокові кредити під державні гарантії. Позичальник на отримані кошти наймає китайські компанії і закуповує китайське обладнання. Китайські компанії, зайняті в проектах, задіють китайських фахівців.

За домовленістю між сторонами погашення кредитів може здійснюватися через поставку в Китай необхідних країні ресурсів - нафти, газу, лісу або іншої продукції. Привабливість такої схеми для позичальника в тому, що всі кошти надає китайська сторона, а терміни оплати наступають після введення об'єктів в промислову експлуатацію після закінчення декількох років. Китайські компанії, таким чином, отримують контракти і створюють робочі місця всередині країни. Так гроші китайських держбанків працюють на національну економіку.

Як бачимо, робочі місця і контракти дістаються в основному китайській стороні, а тягар боргу за інфраструктурні та інші проекти - країні-позичальнику. Незважаючи на очевидний перекіс, така схема набула широкого поширення в країнах, що розвиваються. Одна з причин в тому, що кредити довгострокові, бере їх один склад уряду, а віддавати буде зовсім інший. В результаті невеликі країни, такі як Шрі-Ланка набирають кредити, які не можуть виплатити.

У грудні 2017 го був створений прецедент: набрала понад $ 8 млрд кредитів від китайських державних компаній Шрі-Ланка розплатилася з частиною боргу своєю територією. В рахунок погашення кредиту за $ 1,12 млрд на 99 років Китаю передали стратегічний порт Хамбантота. Останній транш в $ 0,585 млрд китайська сторона не виплатила, наполягаючи на дозвіл використовувати штучний острів в районі порту не для портової інфраструктури, а для індустрії розваг.

Пільгове фінансування, що надається китайськими державними банками під такого роду проекти, а також можливість виставляти ціни нижчі, ніж у колег з розвинених країн, стали потужним знаряддям в конкурентній боротьбі за зовнішні ринки. Якщо, наприклад, PetroChina (30-е місце в Forbes Global 2000) за описаною вище схемою отримала підряд на розробку нафтогазового родовища, скажімо, в Ірані, то вирішальне слово у виборі обладнання для проекту матиме китайська, а не іранська сторона. Очевидно, що китайські державні компанії будуть закуповувати іноземне обладнання тільки при відсутності китайських аналогів, а перевага китайському обладнанню надаватиметься, навіть якщо технічні характеристики іноземної продукції будуть вище.

Фінансовий важіль, який використовується КНР в боротьбі за світові ринки в традиційних галузях, звужує конкурентні можливості компаній з інших країн. В таких умовах технічні характеристики продукції перестають бути вирішальними. Значну роль у створенні такого важеля зіграла неконвертованість юаня.

За описаною вище схемою Китай витісняє з ринків Африки та Азії виробників високотехнологічної продукції з розвинених країн. В результаті ВВП Китаю і його партнерів з країн, що розвиваються зростає, а частка ВВП розвинених країн у світовому ВВП падає. Реалізуючи все більше контрактів, китайська сторона удосконалює технології, знижує витрати і стає ще більш конкурентоспроможною. У той же час, у витіснених з традиційних ринків збуту компаній з розвинених країн можливості вдосконалювати технології та знижувати витрати звужуються.

Чому розвиваються китайські технології

Без потужної державної підтримки конкурувати з китайськими державними компаніями в традиційних галузях надзвичайно складно. Наприклад, з виробництва алюмінію в першу тисячу Forbes Global 2000 потрапили дві китайські і одна норвезька компанія. Російському «Русалу», індійськії Hindalco Industries, американським Alcoa і Arconic знайшлося місце лише у другій тисячі.

З 26 потрапивших в першу тисячу Forbes Global 2000 будівельних компаній набралося десять китайських, шість японських і три французькі. Чотири китайські будівельні компанії, що займають 84, 169, 188 і 218-ю позиції в рейтингу, випереджають найбільшу японську, що залишилася на 343-му рядку. З такою кон'юнктурою компаніям з розвинених країн залишається робити ставку на високотехнологічні галузі.

Наукові дослідження і розробки, як правило, спочатку ведуться під патронатом держави, потім їх починає оплачувати ринок. Для тих, хто вийшов на ринок пізніше, вартість входу буде вище - необхідно додатково оплатити ту частину НДДКР, яку фінансував ринок.

Коли вартість витрат на НДДКР починає перевищувати можливості ринку реалізувати досягнення нових технологій з належною економічною ефективністю, темпи впровадження інновацій сповільнюються. На етапі насичення ринку нові технології купуються через покупку компаній-лідерів відповідних напрямків.

Вхідний квиток на ринок високотехнологічної продукції на етапі насичення вартує настільки дорого, що спізнившомуся гравцеві виходити на нього економічно неефективно. Таке рішення можна робити тільки зі стратегічних міркувань - а це вже рівень держави. Вимога від світових лідерів галузі до уряду КНР не втручатися в ринкові механізми, що регулюють високотехнологічну промисловість, це спроба закріпити існуючу розстановку сил на ринках високотехнологічної продукції, що вступають в етап зрілості.

Китай неодноразово доводив, що покрити відставання у високотехнологічних галузях на етапі уповільнення інновацій - здійсненне завдання. Яскравий приклад - створення Китаєм власної напівпровідникової промисловості. Користуючись унікальними можливостями, які КНР дає статус «світової фабрики», Китай збирає на своїй території найбільших гравців, створює величезні за масштабами сучасні додаткові потужності і формує великий пул місцевих високотехнологічних компаній.

Глобальні компанії, до яких Китай зможе наблизитися технологічно, будуть витіснені з ринку його економічною потужністю за рахунок жорсткої цінової конкуренції. Одночасно низькі ціни на продукцію зроблять економічно неефективними інвестиції в створення високих технологій наступного покоління в доступному для огляду майбутньому. Таким чином, іноземні високотехнологічні компанії спочатку витісняються з внутрішнього ринку Китаю, а потім повториться історія, описана вище для традиційних галузей промисловості.

У розвиток високих технологій Китай вкладає дуже великі кошти. Тільки в провінції Гуандун місцевий уряд виділив $ 150 млрд у розвиток робототехніки і переобладнання фабрик промисловими роботами. Прямо зараз в КНР створюється власне роботобудування. У минулому році Midea Group (245-а позиція в Forbes Global 2000) купила за $ 5 млрд одного з чотирьох провідних світових виробників промислових роботів, німецьку компанію Kuka AG, що займає лідируючу позицію в Європі. В результаті в Європі залишився тільки один великий концерн, що займається виробництвом промислових роботів, шведсько-швейцарський ABB. В Японії працюють два: Fanuc і Yasukawa Electric. Всі три активно конкурують на китайському ринку.

Поки неясно, як без Kuka AG Німеччина буде будувати розумне виробництво, прописане в державній стратегії-2020 Industrie 4.0. Ще менше ясності, як до нового технологічного укладу будуть переходити США, у яких немає і не було великих робототехнічних концернів. Замість розвитку галузі в американському суспільстві досі триває дискусія етичної складової заміни людей роботами в промисловості.

Масштабна роботизация автомобільної текстильної, хімічної промисловості, логістики, виробництва електроніки, продуктів харчування, побутової техніки, яку проводить Китай, істотно переформатує світове виробництво. Швидше за все, в найближчі роки в Forbes Global 2000 з'являться значно більше китайських високотехнологічних компаній.

Механізми стримування не працюють

Китай запропонував світові нову модель конкурентної боротьби: держава виступає як єдина корпорація. Велике держава-корпорація володіє більшою фінансовою міццю в порівнянні з мультинаціональними корпораціями і поступово витісняє їх з їх традиційних ринків тим же самим способом, як свого часу сильні мультинаціональні корпорації витісняли з ринків національні компанії, просуваючи ідею глобалізації.

Зіткнувшись з новим явищем, розвинені країни, в першу чергу США, намагаються захистити свій внутрішній ринок введенням мит та інших обмежень. Розглядаючи ефективність цих дій, слід враховувати втрати від контрзаходів китайського уряду. До того ж поза зоною дії мит і обмежень залишаються ринки Африки та Азії, що знаходяться в економічній сфері впливу Китаю. Саме з цих зростаючих ринків КНР в першу чергу витісняє конкурентів з розвинених країн.

Конкурувати з великою державою-корпорацією, що володіє потужним фінансовим важелем, може тільки інша велика держава-корпорація. Таким чином, ідея вільного ринку і вільної конкуренції перетворюється в утопію. Досвід Європейського союзу показує, що створити з декількох держав державу-корпорацію надзвичайно складно, якщо не неможливо: надто різняться інтереси країн-учасників.

Усередині США також немає консенсусу: прихильники глобалізації в особі власників фінансового капіталу не поділяють інтересів промислової галузі, яка потребує мобілізації ресурсів країни для розвитку і переходу до нового технологічного укладу.

Використання військової сили проти ядерної держави Китаю безпосередньо малоймовірно. З іншого боку, неядерний військовий потенціал КНР також зростає, і здатність Китаю захищати інтереси країни за її межами, особливо з урахуванням можливості узгоджених дій з Росією, також зростають. У цих умовах успішно конкурувати з КНР у США поки не вийде.

Яніна Кутова  http://www.forbes.ru Переклад  http://www.denga.com.ua/

Читати також:

Пітер Шифф: цінуйте спокій перед штормом

Украина должна выплачивать более 7 миллиардов долларов по госдолгу ежегодно - НБУ

Китай сообщил рекордном за 7 лет падении экспорта

Продажи Alibaba в «День холостяка» достигли рекордных $18 млрд

Китай краде інформацію в світу на трильйони доларів

Кредитный бум в Китае нагоняет на людей страх.

 "Идеальный шторм" начнется с Китая

Почему айфоны делают в Китае?

Китай – новый финансовый центр?